1.Пробач, пробач, але я більше так не можу Я йду туди, любов мені лиш допоможе Ми дуже різні, і в мене вибору нема Я йду туди, де будуть вартіші слова Пробач, коханий, але я більше так не хочу Я хочу розуміння, а мабуть багато хочу Тож люблю і кажу
Пробач за весни, що для тебе не цвіли. І не карай за те, що боляче кохав я, Веди мене через життя, як через храм, Де пам'ять молодість закоханим вертає. Не знаю хто,але так правидно сказав: ЛЮБОВ ОСТАННЬОЮ НІКОЛИ НЕ БУВАЄ...